Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Наше опитування
Як на Вашу думку, чи потрібний науково-технічний напрям сучасним дітям (учням)?
Всього відповідей: 15
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Середа, 12.12.2018, 19:51
    Вітаю Вас Гість | RSS
    Головна | Реєстрація | Вхід
    ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
    Головна » 2017 » Квітень » 24 » 15 ЛЮТОГО - ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ
    09:30
    15 ЛЮТОГО - ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ ІНШИХ ДЕРЖАВ

    15 лютого

    - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

    Відповідно до Указу Президента України від 11.02. 2004 р., 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

    Цей день не випадковий. Він приурочений до річниці виведення військ СРСР з Афганістану.

    З 1979 р. До 1989 р. близько ста п'ятдесяти тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни». 290 українців не повернулися з Афганістану, 62 - вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Отримали поранення більш ніж 8 тисяч українців, 4 687 з них повернулися до рідних домівок інвалідами.

    Вшановують в Україні і всіх тих, хто брав участь в інших війнах.

    Зараз у Збройних силах України служить близько 2 тисяч офіцерів і прапорщиків, які брали участь в афганській війні, близько 20 тисяч військовослужбовців, які виконували інтернаціональний обов'язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В'єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших "гарячих точках.

    Но на ниві економічних успіхів у справі оснащення чужих армій держава найчастіше забуває про героїзм українців, які воювали за межами батьківщини.

    Мова йде про досить нечисленної категорії українського військового резерву, що має досвід ведення воєн. Але для будь-якої, навіть самої миролюбної країни, саме ці люди є головною надією держави при оголошенні військового положення і мобілізації.

    Наймолодший за віком резерв найбільш високої, бойової якості підготовки був накопичений Україною саме за період незалежності. Зараз у нього входять 33 тис. військовослужбовців Збройних Сил, декілька тисяч службовців підрозділів МВС і спеціальних служб, які брали участь в зарубіжних миротворчих місіях. Є і більш старе покоління українського бойового резерву, що налічує ні багато, ні мало 330 тис. чоловік. Велику частину цього резерву складають ветерани війни СРСР проти Афганістану - їх майже 160 тис. чоловік. Окремий, найстаріший ешелон ветеранів бойових дій, - військові фахівці з досвідом ведення операцій у В'єтнамі, Сирії, Анголі, Мозамбіку та Єгипті. У додаток до цих категорій ветеранів йде досить чисельний контингент українських добровольців, які брали участь у війнах на території колишньої Югославії, в Придністров'ї, Абхазії і Чечні. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь 37 тисяч військовослужбовців Збройних сил України.

    За весь цей час їх них загинуло 49 осіб.

    Але, незважаючи на заслуги «молодих ветеранів», увага до їх героїзму з боку держави довгі роки було практично нульовою. Рівно до початку минулого десятиліття - того періоду, коли Україна пережила першу в своїй сучасній історії загрозу ескалації прикордонного військового конфлікту. А до цього всі - від афганців до тих, які воювали на Кавказі добровольців - змушені були продовжувати воювати. В першу чергу - проти громадської думки, наполегливо шукаючи сенс у минулих війнах і аналізуючи роль, зіграну в цих війнам українськими військовими.

    Саме в 2003 році територіальна суперечка між Росією та Україною навколо острова Тузла в Керченській протоці, мало не обернулася воєнними сутичками між двома державами, не пішовши далі «авральних» спецоперацій прикордонників та позапланових навчань авіації. І саме після цього конфлікту українська влада почала приділяти бойовому резерву більше уваги. В кінці травня 2003 року був вперше відсвяткований перший Міжнародний день миротворця, а вже в 2004 році було прийнято рішення вшановувати українців-учасників бойових дій на державному рівні.

    А далі українська держава пішла шляхом, уторованим іншими державами: як «молоді ветерани», так і старий резерв стали одним з головних провідників національних інтересів на території держав, де Україна вела бойові дії. В першу чергу, це пов'язано з тим, що Україна входить до десятки провідних світових експортерів зброї. І військово-промисловий комплекс щорічно як приносив, так і продовжує приносити Україні не менше грошей, ніж транзит газу або експорт мінеральних добрив.

    Через десять років «після Тузли», що змусила Україну почати вшановувати «молодих ветеранів», теза про національні інтереси країни, які представляють українські військові, все частіше знаходять відображення як у публічній, так і закулісній зовнішній політиці України. Адже якщо в якійсь гарячій точці планети з'являються українські миротворці, військові фахівці або добровольці, значить, вони представляють українські національні інтереси. І саме наявність цих інтересів, а не будь-які інші символи суверенітету, доводять світові, що існує і розвивається держава під ім'ям Україна, а не чийсь однойменний протекторат, домініон або залежна територія.

    Так вшануємо українців, які загинули під час воєн і конфліктів на територіях 16 країн світу.

     

    Переглядів: 46 | Додав: ЦНТТУМ | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Шепетівський центр науково-технічної творчості учнівської молоді © 2018
    Створити безкоштовний сайт на uCoz