1 грудня - день порозуміння з ВІЛ-інфікованими

СНІД – одна з найтрагічніших проблем, що виникли перед людством наприкінці ХХ сторіччя. Та головна проблема навіть не в тому, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16 мільйонів померлих. Проблема в тому, що ми, як і багато років тому, не хочемо всерйоз сприймати факт, що живемо у світі, в якому існує вірус імунодефіциту людини, і повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного. Через це 1 грудня – «Всесвітній День боротьби зі СНІДом» перейменовано в «Міжнародний день порозуміння з ВІЛ-інфікованими». У цей День є можливість більше дізнатись про ВІЛ-інфекцію, щоб втілювати ці знання у практику. Україна продовжує займати одне з провідних місць за темпами зростання епідемії ВІЛ/СНІД. І ці проблеми є не тільки медичними, а головним чином соціальними і духовними.

СНІД – ЗАГРОЗА ДЛЯ ВСЬОГО ЛЮДСТВА

СНІД особливо небезпечна інфекційна хвороба, яка через відсутність специфічних методів профілактики, ефективних методів лікування призводить до смерті. Масове розповсюдження цієї хвороби у всьому світі та Україні створює загрозу особистості, громадській та державній безпеці. Розпочавшись з поодиноких випадків інфікування ВІЛ та захворювань на СНІД наприкінці 80-х років минулого століття, пандемія охопила всі країни і континенти. Вивчення причин, що обумовили швидкий розвиток епідемії ВІЛ/СНІД на теренах України, дозволило прийти до висновку, що важливу роль в даному процесі відіграють соціально-економічні передумови, які сприяють негативним проявам в суспільстві, передусім росту наркоманії, алкоголізму, комерційного сексу, хвороб, що передаються статевим шляхом.

Вірус імунодефіциту людини уражає передусім молоде покоління, що ставить під загрозу національну безпеку кожної країни. ВІЛ-інфекція/СНІД – це також головна загроза охорони здоров’я і економічної стабільності. Ми повинні зробити все для захисту молоді сьогодні, щоб вона не стала статистикою завтра.

Про СНІД говорять багато. Проте цього ще недостатньо, аби люди усвідомили весь трагізм поширення цього захворювання в Україні.

Знання та дотримання правил безпечної поведінки, а саме – відмова від вживання наркотиків та алкоголю, відмова від блуду зводить ризик інфікування ВІЛ до теоретичного мінімуму.

Враховуючи сучасні дані епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією/СНІДом, можна констатувати, що епідемічний процес в Україні все ще підтримується циркуляцією збудника через осіб з груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ. Проте активізація статевого шляху передачі збудника інфекції вказує на перехід епідемічного процесу з середовища уразливого до ВІЛ контингенту в благополучні прошарки населення, що прогнозує ускладнення епідемічної ситуації. Відомо, що статевий шлях передачі визначає повільне, але більш масове поширення ВІЛ, тому рівень захворюваності буде поступово зростати, у тому числі серед осіб, які не мають ризикованої поведінки щодо інфікування ВІЛ. Ситуація загострюється ще й тим, що епідемія ВІЛ-інфекції розвивається на фоні поширення інших соціально небезпечних хвороб, таких як наркоманія, алкоголізм, туберкульоз, інфекції, що передаються статевим шляхом, гепатити В і С.

Перспектива майбутнього країни залежить, насамперед, від пошуку оптимальних шляхів розв’язання проблеми збереження та зміцнення здоров’я населення, зокрема молоді, яка потребує більше уваги з позиції охоплення профілактичними програмами, постійного доступу до базової інформації про ВІЛ-інфекцію/СНІД, статеве та репродуктивне здоров’я. Крім цього, наявні ресурси повинні бути спрямовані на запобіганням поширенню ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ.

ВИКЛИК СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я

Аналіз епідемічної ситуації по ВІЛ-інфекції в Україні свідчить про те, що ця інфекція кинула виклик системі охорони здоров’я: темпи розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІД випереджають темпи розгортання діяльності по її запобіганню, включаючи надання антиретровірусної терапії усім ВІЛ-інфікованим, хто потребує. Смерть безпосередньо від захворювань, обумовлених СНІДом, вже стала реальною загрозою для тисяч ВІЛ-інфікованих жителів України.

За визначенням багатьох експертів ВІЛ-інфекція – здебільшого хвороба поведінки, ніж тілесна. Боротьба з нею проводиться за двома основними напрямами. Перший – це профілактика інфікування через уникнення ризикованої поведінки і дотримання здорового способу життя. На жаль, на сьогодні не існує ефективного методу захисту організму від інфікування ВІЛ шляхом вакцинації. Другий напрям – лікувальні заходи, які дозволяють покращити якість і продовжити життя ВІЛ-інфікованої особи. Мета терапії – попередити чи уповільнити прогресування хвороби: відновити імунну систему, загальмувати розмноження вірусу, а отже – врятувати життя хворого та зменшити ризик інфікування партнерів, тобто зменшити кількість випадків передачі ВІЛ. Таким чином, мета лікування двояка – надати медичну допомогу хворій людині та запобігти поширенню ВІЛ.

Антиретровірусна терапія (АРТ) використувається у світі понад 25 років і має свої позитивні наслідки: ВІЛ-позитивні люди протягом багатьох років живуть повноцінним життям. Регулярний прийом АРВ-препаратів максимально пригнічує репродукцію віруса, що дозволяє сім’ям ВІЛ-позитивних людей мати здорових дітей. Лікування ВІЛ-інфекції та СНІДу є новим напрямом у медичній практиці, оскільки пов’язане з пожиттєвим прийомом ліків.

Найбільш поширеним СНІД-індикаторним захворюванням в Україні, як і раніше, залишається туберкульоз, який виявлений у 62% усіх нових випадків СНІДу. За даними ВООЗ, у 2013 році на туберкульоз у світі захворіло 9 мільйонів осіб і 1,5 мільйона померло від цього захворювання. Порівняння цих даних з оціночним показником смертності 2012 року (1,3 мільйона) викликає виняткову стурбованість і свідчить, що туберкульоз може відібрати пальму першості у ВІЛ-інфекції й стати найбільш смертоносним інфекційним захворюванням у світі.

ВНЕСОК ОБУХІВЩИНИ

Згідно з інформацією протитуберкульозного кабінету Обухівської ЦРЛ, з тридцяти вперше виявлених в цьому році хворих туберкульозом у дев’ятьох - СНІД. Всього в кабінеті на обліку перебувають з туберкульозом 190 осіб, у 36 з них - СНІД (20%). Серед пацієнтів цього кабінету 23 алкоголіки та 6 наркоманів.

Лікування ВІЛ/туберкульозу довготривале і економічно дуже витратне. Туберкульоз є основним вторинним захворюванням при ВІЛ-інфекції і головною причиною смерті в стадії СНІД.

Відомо, що основними шляхами передачі ВІЛ-інфекції є парентеральний (включаючи ін’єкційне вживання наркотиків), вертикальний (від матері до дитини) і статевий. Для встановлення діагнозу будь-якого інфекційного захворювання необхідно провести ретельний аналіз епідеміологічних, клінічних і лабораторних даних. До епідеміологічних факторів ризику зараження ВІЛ належать відомості про: наявність сексуальних контактів з особами, які набули ВІЛ; ін’єкційне вживання пацієнтом наркотиків, особливо разом із ВІЛ-позитивними особами; участь у комерційному сексі (як клієнта або як працівника); наявність великої кількості статевих партнерів; перебування на території із високим рівнем інфікованості ВІЛ (наприклад, у країнах західної Африки); нетрадиційну сексуальну орієнтацію; переливання крові або препаратів з неї, проведення штучного запліднення з використанням донорських статевих клітин або трансплантацію тканин чи органів; велику кількість парентеральних медичних маніпуляцій в анамнезі (ін’єкцій, хірургічних втручань, ендоскопічних досліджень, тощо); наявність професійних факторів ризику (медичні працівники, що контактують із кров’ю, виділеннями зі статевих органів та слизовими оболонками, правоохоронці, спортсмени травматичних видів спорту);

Для немовляти найвищим фактором ризику вважається інфікування матері ВІЛ, а також належність його батьків до будь-якої групи ризику.

СНІД завойовує Київщину, і, зокрема, Обухівщину. Станом на 1.10.2014 р. під медичним наглядом з ВІЛ-інфекцією незалежно від стадії захворювання в Обухівському районі перебуває 152 особи, серед з них діагнозом СНІД – 62 особи. Зареєстровано 46 дітей, що народились від ВІЛ-інфікованих матерів, серед них із підтвердженим діагнозом ВІЛ-інфекції 2 дитини, у однієї з них - СНІД. Cеред зареєстрованих в області за три квартали цього року випадків ВІЛ 54% - чоловіки, 46% - жінки. За шляхами передачі статевим гетеросексуальним шляхом інфікована 291 особа (52 %), парентеральним шляхом у результаті вживання наркотичних речовин ін’єкційним способом 27%. З 4703 осіб, облікованих в області з ВІЛ, антиретровірусну терапію отримує 1661 особа, з яких 106 дітей.

Згідно зі звітом UNAIDS, тест на ВІЛ/СНІД в Україна проходять лише 11% чоловіків і 20% жінок. За даними дослідження, більше ніж одного сексуального партнера на рік в Україні мають 23 % чоловіків і 7 % жінок. Причому, серед найбільш активних чоловіків у віці від 20 до 24 років майже кожен другий має більше одного партнера на рік. Тим не менше, про «безпечний» секс дбають лише 60% чоловіків і приблизно така ж кількість жінок. Найбільш свідомі – молоді люди віком від 15 до 19 років. Серед них використання презерватива стає нормою (84%). Натомість серед чоловіків віком від 25 до 49 років презервативами користується лише половина.

ПРОФІЛАКТИКА

З огляду на те, що частота прихованої інфекції набагато більше, ніж виявленої, і в побуті, і в особистому житті, і в медичних закладах потенційно інфікованими мають вважатися всі – отже, всі мають вживати доступних профілактичних заходів. Профілактика СНІДу включає в себе: пропаганду засобів попередження зараження ВІЛ; зміну способу життя людей; зведення до мінімуму факторів ризику серед осіб, які належать до груп підвищеної небезпеки інфікування; вивчення соціальних умов, які сприяють поширенню захворювання;

Найнадійніший спосіб уберегтись від СНІДу – це уникнути зараженням вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Профілактика ВІЛ-інфекції на даний момент є найбільш важливим засобом боротьби з нею. Говорити про винахід вакцини, яка розробляється вченими у всьому світі, поки що рано. Треба «щепити» мозок людей, тобто підвищувати їхню інформованість з цього питання. Отже, профілактика СНІДу стає особистою справою кожної людини.

Кожний день дає нам можливість змінити своє життя на краще. Почнімо зі здоров’я! Вичавімо з себе рабів алкоголю, наркотиків та блуду, не дамо СНІДу шансу! Великі перемоги починаються з малих перемог над собою. Зараз Україна, як ніколи, відчуває потребу в перемогах. І у великих, і у малих.